Україна одна із перших серед країн пострадянського простору створила систему захисту прав споживачів (Закон №1023-ХІІ). 

З того часу ця система зазнала чимало змін, які призвели до суттєвої невідповідності системі країн ЄС та невідповідності кращим європейським практикам. Зміни до чинного Закону носили не системний характер, норми не працювали та були обтяжливими для бізнесу. Крім того, з 2014 року дія Закону припинила розповсюджуватися на сферу харчової продукції, що позбавило споживачів харчової продукції захисту їх економічних прав.

Новим законом, зокрема, пропонується:

• визначити поняття електронного торговельного майданчика (маркетплейса),

• визначити поняття електронного сервісу порівняння продукції (прайс-агрегатора),

• запровадити їх відповідальність за наявність інформації, яка стосується даних про суб’єктів господарювання, що продають продукцію на вебсайтах маркетплейса та прайс-агрегатора.   

Держпродспоживслужбі надано право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) недобросовісних електронних торговельних майданчиків.

Запроваджується норма щодо заміни товару на такий самий або аналогічний, наявний у суб’єкта господарювання у разі, якщо ремонт потребує більше чотирнадцяти календарних днів, або є неможливим.

Створена можливість громадським об’єднанням споживачів проводити дослідження рівня якості та безпеки товарів, робіт і послуг на споживчому ринку, разом з тим, допомагаючи й бізнесу.

Громадські об’єднання споживачів звільнено від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах щодо захисту прав споживачів, у тому числі щодо невизначеного кола споживачів.

Крім того, Законом:

• визначено принципи, на яких ґрунтується захист прав споживачів відповідно до принципів ЄС;

• поширено дію Закону України "Про захист прав споживачів" на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача (у разі порушення умов договору купівлі-продажу (доставки) харчової продукції в інтернет-магазинах, при позначенні ціни продажу харчової продукції);

• визначено сфери, на які не поширюється дія цього Закону, для уникнення дублювання контрольних функцій органів державного нагляду (контролю);

• визначено права та обов’язки споживачів в електронній торгівлі;

• визначено перелік інформації про продукцію та суб’єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, та відповідальність за відсутність такої інформації, крім того, передбачена відповідальність суб’єкта господарювання, що надає послуги торговельного електронного майданчика (маркетплейса) для розміщення товарів для продажу інших суб’єктів господарювання;

• звільнено суб’єктів господарювання від обов’язку створювати обмінний фонд товарів;

• впроваджено надання суб’єктами господарювання документів, що підтверджують гарантійні зобов’язання, в електронній формі;

• надано споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з’являється після ремонту тощо.

За матеріалами інтернет-видання Економічна правда https://www.epravda.com.ua/