У листі звернули увагу на те, що у ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. N 1105-XIV законотворці визначили, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску, крім випадків, передбачених у абз.2 цієї частини.

       Також у листі нагадали, що страховий стаж обчислюють в місяцях.

        Платниками єдиного внеску є роботодавці. Це визначено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Саме вони повинні сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, до 20 числа наступного місяця, керуючись ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI.

       Місяць настання страхового випадку не враховують для обчислення страхового стажу визначаючи розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності. У ПФУ роз'яснили, що ЄСВ роботодавець нараховує за календарний місяць та має право сплатити його за місяць настання страхового випадку у наступному календарному місяці, а страховий стаж обчислюють в місяцях, за які уже сплачено страхові внески.

        Водночас відпрацьований календарний місяць, що передує місяцю настання страхового випадку, врахують обчислюючи страховий стаж у разі сплати ЄСВ за цей місяць, якщо така сплата не буде списана в рахунок погашення недоїмки по сплаті ЄСВ, сплати штрафів та пені відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI. Тому до заяви-розрахунку про здійснення фінансування страхової виплати посадовці ПФУ радять додати копію платіжного документа, що підтверджує таку сплату.

         Посилання на публікацію